«Сучасні мами, на жаль, часто знають більше, ніж молоді лікарі» – Євген Комаровський

Все буде добре

Поради Євгена Олеговича Комаровського – яскравий приклад
того, що все геніальне – просто. Його підхід руйнує одвічні стереотипи про
захворювання, їхні причини та «старі дідівські» (а також сучасні ультрамодні)
способи лікування. Його методи складають свого роду філософію, в основі якої
лежить прагнення до природності та вміння прислухатися до природи дитини, його
справжніх потреб.

В процесі розмови
із ведучою проекту Надією Матвєєвою, Комаровський розгледів та проаналізував
найпоширеніші дитячі захворювання: алергію, ГРЗ та ГРВІ, а також підвищення
температури. Як не дивно, в усіх випадках актуальні та ефективні найпростіші
методи лікування: свіже і не перегріте повітря у приміщенні, прогулянки на свіжому
повітрі; постійне пиття… а найбільшою проблемою нерідко стають батьки, їхні
страхи та панічне прагнення «щось робити».

Редакції сайту
СТБ вдалося поспілкуватися з легендарним лікарем та дізнатися про деякі
загальні тенденції, найбільш загострені проблеми та необхідність самоосвіти для
молодих мам.

Євген Олегович, як, коли і чому відбулося
перетворення лікаря-практика у лікаря-публіциста?

Я не припиняв
ніколи і не припиняю бути лікарем-практиком. Приймаю пацієнтів щодня, коли
знаходжуся в клініці. Проблема в тому, що, як правило, доводиться говорити одне
і те саме, відповідати на ті самі питання. І коли бачиш, що твої поради реально
працюють, то тобі хочеться поменше говорити, а просто дати людям доступ до цих
матеріалів. Ось, власне, це й було зроблено. Перша моя книга для батьків вийшла
у 1996 році. З того часу я й займаюся спілкуванням з людьми.

Спостерігаючи за своїми пацієнтами протягом не
одного покоління, скажіть, як змінюються діти, їхні проблеми і потреби?
   

Дуже сильно
змінюються батьки. Дуже сильно змінився спосіб життя. Дуже сильно змінилося те,
як діти проводять дозвілля. Це проблема державного масштабу! Телевізори, комп’ютери
– обмеження рухової активності, надлишок їжі… останнім часом відбулася страшна
подія, те, до чого ми були абсолютно не готові: зараз найцікавіше для дітей
знаходиться всередині приміщення. Не на свіжому повітрі, а саме всередині! Комп’ютери,
телевізори, ігри, малорухомий спосіб життя приводять до того, що діти починають
хворіти на «дорослі» хвороби уже у підлітковому віці. Це катастрофа, насправді!
Державі необхідно вирішувати це питання дуже швидко, тому що нам потрібен не
спорт високих досягнень, а нормальний стадіон у кожній школі!  

Чого понад усе бракує сучасним молодим батькам?

Напевно, їм
бракує адекватної допомоги державної, причому під державною допомогою я маю на
увазі все: і можливість віддати дитину до нормального дитячого садка, і
можливість отримати адекватну допомогу консультативну, і можливість лікування
дитини – це перше, чого їм катастрофічно бракує. І друге – вони, тим не менше,
дуже часто вважають, що всі їм винні: держава, муніципалітет, бабуся і так
далі. Тобто, сподіватися лише на свої сили, потрібно багато навчатися. Слід
розуміти, що, коли ви знаєте, як, то
батьківство – це щастя. Якщо ж ви не знаєте – то батьківство – це подвиг.     

Чим слід керуватися молодим батькам при виборі
дитячого лікаря? Адже нерідко трапляється, що різні спеціалісти дають
прямопротилежні поради і ставлять різні діагнози. Як не помилитися?

Це також дуже
серйозна проблема, і я багато років намагаюся знайти відповідь – як може вижити
людина, котра отримує заробітну платню 130 доларів на місяць, і як при цьому
бути кваліфікованим лікарем та не знайти собі іншу спеціальність, або ж не
спробувати заробити всередині цієї спеціальності. Заробити можна на діагнозах,
на продажу ліків, на тому, що ти даєш направлення на обстеження у лабораторії,
коли у цьому немає сенсу. На жаль, як тільки педіатр починає говорити про те,
що тільки він вас може вилікувати, словом, як тільки лікар починає від вас
чогось хотіти, одразу ж виникають дуже серйозні сумніви в тому, що він
дотримується кодексу медичної етики. Це ви потрібні лікареві! Якщо медик
зацікавлений у тому, щоб ви до нього ходили регулярно, – то тут з діалектикою
дуже великі проблеми!

Яка ситуація на сьогодні з медичною освітою,
підготовкою кадрів?

Я вам наведу
такий приклад: років шість-сім тому я придумав модель дитячого садочка «За
Комаровським», куди дітей приводять мами, котрі читали мої книжки та знайомі з
моїми методами. І от для таких батьків я написав тести: сто банальних запитань,
котрі, з моєї точки зору, повинна знати будь-яка мама. Елементарні поняття:
скажімо, що таке кір, краснуха та скарлатина? Котра із цих хвороб спричинена
вірусом, а котра – бактеріями, скажімо? Це, насправді, дуже важлива інформація,
вона базова для батьків. Так ось, коли до мене приходять молоді лікарі, я даю
їм ці запитання. Рекорд – 56 відсотків правильних відповідей! Із ста запитань,
написаних для мам… це рекорд! А мами, до слова, зазвичай відповідають значно
краще: 80-90 відсотків правильних відповідей! Це я до чого? До того, що,
виходячи з цього, якість медичної освіти, м’яко кажучи, залишає бажати кращого.
Цей приклад я навів як ілюстрацію якості медичної освіти. Вона явно не встигає
за тим, що відбувається в світі. Знов-таки, у всьому світі немає такого поняття
як «Думка професора Іванова» – за кожною хворобою є міжнародні договори.

Спілкувалась
Олена Максименко