PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+DQoNCjwhLS1TdGlja3kgUmlnaHQtLT4NCg0KDQo8c3R5bGUgPg0KLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDsgfQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTM0MHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAxNjBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE2MjBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMzAwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KPC9zdHlsZT4NCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIC0tPg0KPGlucyBjbGFzcz0iYWRzYnlnb29nbGUgZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIiDQogICAgIHN0eWxlPSJkaXNwbGF5OmlubGluZS1ibG9jayINCiAgICAgZGF0YS1hZC1jbGllbnQ9ImNhLXB1Yi0yMDcwODkwMjU2MzM3NzY1Ig0KICAgICBkYXRhLWFkLXNsb3Q9IjMzNDA3NDk2ODMiPjwvaW5zPg0KPHNjcmlwdD4NCihhZHNieWdvb2dsZSA9IHdpbmRvdy5hZHNieWdvb2dsZXx8IFtdKS5wdXNoKHt9KTsNCjwvc2NyaXB0Pg==
Інтерв'ю з Ніною Матвієнко на Все буде добре | Все буде добре
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9ImRvYnJlLnN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo=

Інтерв’ю з Ніною Матвієнко: одкровення знаменитої співачки

Все буде добре

У гості до Надії Матвєєвої завітала неперевершена співачка, народна артистка України Ніна Матвієнко. У свої сімдесят жінка запевняє, що відчуває себе на тридцять, а для того, щоб чудово виглядати, їй не потрібні дорогі салонні процедури! Сьогодні в студії «Все буде добре» співачка розкриє власні секрети молодості та сімейного щастя. Ексклюзивне інтерв’ю з Ніною Матвієнко читайте просто зараз!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Марія Яремчук розкрила секрет своєї зіркової укладки

Безымянный

Розкажіть, що це за історія з табельницею на заводі? Що то була за частина вашого життя?

Після школи-інтернату я мусила рік відпрацювати на заводі “Хіммаш”. Мене поставили табельницею: о 8 ранку я мала сидіти на прохідній та контролювати гостей. Робота була нудною та нецікавою.

А як же ви стали співачкою?

Почула Зикіну, коли ще вчилась у школі, й  почала її наслідувати. В мене непогано виходило, інколи навіть вище, ніж у неї. Але потім я вирішила, що буду українською співачкою і виконуватиму лише народні пісні, як моя мама.

Розкажіть, як ви ледь не стали професійною спортсменкою. Яким спортом займалися? Які перспективи мали?

Уподобала біг, волейбол, баскетбол, гранату. Певні перспективи були, але ж я обрала спів. Проте спорт любити не перестала, й досі ним займаюся. Людина не старіє, суспільство провокує її на старість. Звідусіль чути «ти стара», «час на пенсію». Але я вирішила, не буде цього. Не здамся.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Джамала чекає дитину

Слухайте, а як артистка, красива жінка ви багато докладали зусиль, щоб так гарно виглядати? Адже ви завжди така струнка, підтягнута, молода…

Не маю шкідливих звичок. Та і взагалі, поспіхом жила. Я не фарбувалася в повсякденному житті. Ніколи. Мені вистачало того, що в хорі Верьовки нас постійно фарбували. Уявіть, який там грим був! Милом вимивала й ніколи нічим не мазала. Але згодом помітила, що після цього шкіра стає сухою, стягнутою,  неприємною на дотик. І тільки тоді  почала купувати дитячий крем. Я не з вибагливих.

Зовсім прості речі говорите. А коли, якщо не секрет, ви помітили у дзеркалі перші зморшки? У кожної жінки у різному віці таке відбувається.

Вони в мене весь час були, від усмішки. Я думала, що так треба. Тому й не переживала. А потім дуже почали показувати на екранах, як у мене зморшки з’являються. Не любили мене камери. І ще й бачу Софію Ротару без зморшок. Будь-яка студія обов’язково знімала всі мої недоліки. І я дещо придумала! Прикладати лід, але з ромашкою або календулою. Робити процедуру місяць. Шкіра змінюється одразу.

Згадала, як ще колись мені зіпсували волосся. Хотіла розкішну хімію, а мені його зовсім спалили. Потім довго дуже відновлювала волосся.

1

А сцена лікує взагалі?

Знаєте, мені от що моя племінниця каже: «Ви вдома змучена людина! А як вийдете на повітря, то наче ожили!» Я ж вдома по-простому: в халаті абощо. Мені здається, всі жінки так. При тому зараз я не жінка, а якась рабиня. Прибираю. І о другій годині ночі лягаю спати. Ну, зараз я вже здаюся. Порозгрібаю та й годі. Прийду ввечері додому, і так важко, коли в хаті семеро душ, а взуття… матінко рідна! Тиждень у мене такого рейваху.

Так, давайте порахуємо: ви з чоловіком це дві людини, Тоня з Арсеном дві, онучка це п’ять, а ще й два сини. Тоді це сім. Як ви там виховуєте усіх?

Хлопці називають командиром. А Тоня взагалі змінилась, як вийшла заміж. Я мати, сама знаю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому Олег Винник не розповідає про особисте життя?

А як ви поставились до того, що син постригся у ченці?

Я бачила, як живуть монахи. Це страшенний труд. Тому дивуюсь цьому подвигу. Він зараз вільний монах:  на посту, на молитовному. Дав обітницю, що женитися не буде. А другий син женитися не хоче. Часто чоловікову кажу: «Твого прізвища Гончар не буде!» Вже їх і євнухами прозвала. Сварюся з ними. Внуків хочу.

Повернемося до зятів. Арсен. Він з’явився у Тоніному житті під вашим наглядом.

Я йому на весіллі сказала: «Ну, нарешті, я стала твоєю тещею. Тепер до тебе буду ставитись як до сина й матиму право давати зауваження». Я нічого не прощу йому за дочку. Ніколи.

А тепер скажіть, будь ласка, можете пригадати момент, коли відпочивали востаннє?

Як я могла поїхати?.. За що? Якщо працювала на державній роботі та на державній зарплаті. А зараз тільки три роки тому почала концерти давати. До цього не робила концертів.

То, може, час на відпочинок? Давайте домовимось тут, що ви це зробите!

Так. Хочу сказати, мої рідненькі подружки, мамусі, бабусі! Не ждіть, щоб вас пожаліли, кудись відвезли. Не збирайте для когось пенсію, збирайте для себе. Я нарешті після свого концерту поїду й відпочину. Хочу попаніти трошки. І хочу, щоб біля самої води. Аби чути це повітря, запах. Цю тишу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Катерина Бужинська розповіла про жіноче щастя в інтерв’ю для «Все буде добре»

Більше цікавих подробиць дивіться в сюжеті!

Читайте більше цікавих новин у Viber Все буде добре